Березанський району з точки зору проведення добровільного експерименту у реформі децентралізації є не лише цікавим, але й унікальним.
Так, зі створенням у грудні 2016 року Коблівської громади, не актуальним став перспективний план перетворення Березанського району на одну об'єднану територіальну громаду. Створення наприкінці грудня 2017 року Березанської громади у межах селищної та 4-ох сільських рад внесло на порядок денний більше проблем, ніж відповідей. Тому що новостворена громада замість того, щоб охопити якщо не весь, то більшу частину Березанського району, об’єднала у собі території, які більше нагадують змову феодалів між собою.
В економічному вимірі Березанка з її високою депресивністю, добовою міграцією населення в напрямку Одеси та Южного виглядає менш привабливо, ніж розкручене Коблево. Подальші процеси доєднання до двох громад Березанського району виглядають наступним чином: території Березанського району, які тимчасово опинились поза межами цих 2-ох утворень готові швидше приєднатись не до ближчої Березанки, а до багатшого Коблевого.
Так, нещодавно Анатолівська сільська рада дала згоду на приєднання до Коблівської ОТГ, підтвердивши вибір своїх жителів, 460 з яких підтримали таке об’єднання і лише 16 виступили за приєднання до Березанки. Рівень халяви і патерналізму у цьому колишньому переважно російському селі зашкалює. Анатолівка, яка не має нормального сполучення з Коблевим не інакше як через Березанку готове безапеляційно та безповоротно відійти до Коблівської громади. Це було б нічого, якби місцеві керманичі і сусіднього Краснопілля теж не дивилися в напрямку Коблівської ОТГ. Непереконливою і неприйнятною є позиція березанського чиновництва, яке з однієї сторони хоче адміністративними методами приєднати усі «білі плями» до Березанської громади. Думаю ситуацію погіршить й той факт, що впливовий депутат обласної ради і за сумісництвом заступник Коблівського сільського голови Олександр Каражей знайде аргументи для того, щоб внести зміни в перспективний план територіальних громад Миколаївської області у частині розширення Коблівської громади вздовж узбережжя Тилигульського лиману.
А сотня вітрогенераторів, які планує встановити китайська фірма вздовж узбережжя Тилігульського лиману, можуть добряче поповнити бюджет не тільки Березанського району, а можливо, і місцевий бюджет Коблівської громади. Ба більше, за рахунок цих інвестицій можна буде вибудувати якісну дорогу, яка і з’єднає Коблеве із Анатолівкою, Краснопіллям і так далі вздовж Тигігульського лиману.
Нажаль, керівництво Березанської ОТГ обережно ставиться до перспектив розширення своєї території найближчим часом, явно програючи своїм колегам з Коблево, які за будь-яку ціну готові захопити «нічийні» території. Важко зараз передбачити, які контури будуть мати громади у 2020 році, особливо коли перспективна (за планом) Березанська громада зволікає, а надбагата Коблівська громада наступає.