Південний Буг - SOS!

15.04.2017 18:01

Звернення ВЕА «Зелений світ» до мешканців нижнього Побужжя у звязку з намірами ЮУ АЕС підвищити рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м.

SOS! Підвищення рівня Олександрівського водосховища є частиною проекту ЮУ ЕК минулого тисячоліття, забороненого ще урядом СРСР. Втілення у життя цього проекту знищить р.Південний Буг та створює реальну загрозу здоровю та життю мешканців нижнього Побужжя. SOS!

Чому ми не можемо дозволити це зробити? Причин дуже багато, але головна - вода.

Людина на 70% складається з води. Якщо ми п’ємо чисту воду - ми здорові. Разом з забрудненою водою до нас приходять хвороби. Поки вода є - ми її не помічаємо. А якщо її не стане - ми помремо через кілька днів.

Ні золото, ні нафта, ні газ, ..., а звичайна питна вода зробилася зараз Ресурсом №1 на нашій голубій планеті.

Тому питання підняття рівня Олександрівського водсовища до позначки 20,7 м для нас зараз найголовніше. Все інше - у другу чергу. Будемо живі - розберемося.

Ми не отримали природу в спадщину від своїх батьків. Ми крадемо її у своїх дітей.

Раніше у м.Вознесенськ (а також - до Єланецького, Братського, Веселиніського і Вознесенського районів) воду подавали з «Єланецького водогіну» на р.Південний Буг.. Після того, як почала працювати ЮУ АЕС, води у річці стало замало, а її якість погіршилася настільки, що «Єланецький водогін». не зміг очищати воду. Тому й припинив своє існування.

Про це попереджала екологічна експертиза проекту ЮУ ЕК 1989 року.

«Наміри підвищити рівень Ол. в-ща протирічать низці Законів, у т.ч. Водного Кодексу України. Так, стаття 82 вказаного Кодексу, з метою збереження гідрологічного та санітарного стану річок , однозначно ЗАБОРОНЯЄ споруджувати у їх басейнах водосховища і ставки загальним обсягом більше обсягу стоку річок в розрахунковий маловодний рік. Для П. Бугу об’єм зарегульованого водосховищами і ставками стоку вже зараз становить 1,6 млрд. куб.м, тоді як сток маловодного розрахункового складає лише 1,3 млрд.куб.м. Тобто, межа допустимої зарегульованості стоку річки і без заповнення Ол. в-ща вже перевищена» (7). Таке становище було ще у 1997 році. А зараз сток Бугу став ще меншим - 1,03 млрд.куб.м (8). А об’єм зарегульованого водосховищами і ставками стоку становить 1,5625 млрд. куб. м.(11).» https://news.pn/ru/public/178023

Тепер зрозуміло. чому «Єланецький водогін». не зміг очищати річкову воду до питної - аесівці порушили головний Закон річки, піднявши рівень Олександрівського водосховища вище 8 м.. І цим вони майже вбили річку. Якщо весь стік річки «сховати» у водосховищах, то жива річка перетворюється у каскад гниючих відстійників мертвої води. Що ми і маємо зараз на П.Бузі . Але замість того, щоб перейти на сучасні технології, вони збираються забрати останні її краплини до своєї технологічної водоймі - Олександрівського водосховища.. Підняття рівня до 20,7 м. збільшить у 3,5 рази «корисну» (для аесівців) ємність Олександрівського водосховища. з відповідним збільшенням забруднення річки та зменшення її стоку.

Кому потрібне підвищення рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7м?

Аесівці стверджують, що :

- «населенню Миколаївської області». Це - брехня.. Населенню цілком вистачає тієї води, що тече у Південному Бузі навіть при мінімадьному санітарному попуску з Олександпрівського водосховища - 17 куб.м/сек.

- « шість гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС на Олександрівському водосховищу при рівні 20,7 м конче необхідні енергосистемі України. А альтернативи нема». Брехня - сучасні альтернативи є. І економічно ефективні і екологічно безпечні.

- «підняття рівня Олександрівського водосховища необхідне для того, щоб більше виробляти електричної енергії, яка дуже необхідна державі» - це брехня. Після продовження експлуатації першого та другого енергоблоків ЮУ АЕС понад проектний термін безпечної роботи електричну енергію нема куди дівати. Щоб вивести другий на проектну потужність довелося наполовину зменшити потужність першого та третього. Навіть взимку атомні станції України працюють в економічно збитковому та екологічно небезпечному режимі диспетчерських обмежень. Тобто, в Україні навіть взимку є профіцит електроенергії. І уряд України бігає по Європі, шукаючи покупців електричної енергії, яку виробляють атомні станції України, знищуючи її природу та людей. А наживаються на такому експорті кілька олігархів та корумпованих посадових осіб.

Фактично підвищення до 20,7 потрібне:

- посадовим особам держави, які отримують хабарі за постачання обладнання та палива на українські АЕС (а це - біля 20% від мільярдних контрактів) http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/5656c903eb53e

- керівництву НАЕК Енергоатом і його атомних станцій для системного розкрадання державних коштів та зовнішніх запозичень. І часто це робиться за рахунок зниження безпеки АЕС

- робітникам атомних станцій та мешканцям міст-супутників АЕС – їм більше нема де працювати щоб отримувати найвищу у промисловості України заробітну плату.
- місцевій та обласній владі – вони отримують та успішно «розпилюють» наші «гробові» (1% від проданої електроенергії АЕС) та 10% від вартості виконаних робіт на Ташл. ГАЕС.

Що отримуємо ми? Нічого позитивного. Згідно с Законом 1% «гробових» аесівці будуть відраховувати у любому випадку тільки за те, що ми живемо у зоні ризику. Та й не бачимо ми ці «гробові». А все інше - «обіцянка-цяценька, дурневі радість».

Що ми втрачаємо? Все - річку, питну воду, здорову середу існування ... А, можливо, і саму можливість жити на своїй малій Батьківщині. А у випадку тяжкої аварії нам доведеться втратити все - і житло, і майно, і тварин...

За чи Проти? Нема питання. Покладіть на ваги те, що отримуємо та те. що втрачаємо.

Казка про дармову воду. «З повінями річкова вода даремно стікає у море». Це є черговою брехнею аесівців. Вони прдумали її для того, щоб виправдати свої наміри зібрати останні краплини нашого Бугу у своєму технологічному Олександрівському водосховищі. Що буде бігти до моря, якщо обсяг водосховищ перевищує сток річки навіть без підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м?! Коли була остання повінь? Тільки на руслі р.П.Буг побудовано 16 водосховищ, малі річки відсікають 192 дамби, 8400 ставків утримують воду по балках, а кількість опадів у зв’язку зі зміною клімату катастрофічно зменшується! Вся вода залишиться у верхніх водосховищах, а нам скинуть тільки каналізаційні стоки, які ми використовуємо як питну воду.

Річка не існує сама по собі. 20,7 однозначно призведе до зменшення стоку Південного Бугу. Зменьшення стоку річок стало причиною зникнення Аральського моря, пересихання Мертвого моря, Байкалу та лиманів...Порушується природня екосистема «річка- лиман-море». Це –екологічна катастрофа для мешканців річки та лиману. Реальною є загроза зникнення Чорного моря, як це сталося з Аральським. https://news.pn/ru/public/144751

Річки - це частина дренажної системи планети та ланцюг кругооберту води у природі.. Вода випаровується з поверхні моря, хмари розносять її над землею, дощі зрошують землю, зайва вода стукає у річки, річки транспортують її у море ... І так було мільйони років, допоки людина не почала будувати тромби дамб на руслах кровоносних судин Землі. У всьому світі люди намагаються зменшити навантаження на річки, а ЮУ АЕС хоче вирішити свої технологічні проблеми, добиваючи наш Буг.

Це чудово розуміють у світі. Вже є у світі річки, яким присвоєно юридичний статус, як у людини. І вони відповідно охороняються Законом.

Згідно Водного Кодексу та Закону про питну воду населення має перевагу у водокористуванні. Якщо води в Бугу не вистачає навіть для санітарного попуску, то в першу чергу обмежується водокористування підприємств.

Якщо б аесіві не порушили Водний Кодекс, то наш Буг продовжував би перевозити наші грузи, кормити нас рибою, поїти людей та зрошувати поля живою водою, дарувати відпочинок на своїх живописних берегах.

Зараз П.Буг в спекотну пору року просто перестає впадати у Чорне море, а зупиняється аесівцями у Олександрівському водосховищу. А з Чорного моря вверх по руслу річки вітер гоне солону воду. Для всього живого у річці - це кататрофа.

ЮУ АЕС відбирає з нашого Бугу близько 100 млн куб.м води на рік, випаровує чисту воду, а нам постійно скидає під видом «продувки» зі своєї технічної водойми -охолоджувача гарячий густо підсолений хімічно-радіаційний коктейль. Трубки їх парогенераторів не витримують таку пекельну суміш, а наші організми та наші поля - тим паче.

У нашій посушливій зоні чим далі, тим важче стає вирощувати стабільні врожаї без зрошування. А якщо вода буде солона та забруднена, тоді й наші кращі у світі чорноземи перетворяться у солончаки, а продукти стануть не їстивними.

Людина відсотків на 70 складається з води. Що є у нашій воді, що є у наших продуктах - те є і в наших тілах. Тому й пенсії вознесенцям скоро будуть призначати посмертно.

А ми п’ємо воду після атомної станції, хоча самі аесівці пьють воду з нашого Бугу вище по течії річки.

Статистика знає все:

1. Вознесенськ займає перше місце в області по вимиранню населення. http://voznesenskonline.com.ua/?p=34867

2. У м. Вознесенськ у 2016 р. найвищий по області, показник смертності серед малюків до 1 року http://voznesenskonline.com.ua/?p=39689

3. Рівень онкозахворюванності вознесенців один з найбільших у області, а у області – один з найбільших у Україні. http://voznesensk.org/material/5327

4. На вознесенщіні хворіють на щитоподібну залозу цілими сімями https://news.pn/ru/public/149398

Зараз у Вознесенський водогін закачується вода з П.Бугу без очисних споруд! Просто у басейни закачується річкова вода, а поряд стоять артезіанські свердловини. Вода фільтрується піском від жаб та сміття і подається у водогін. Але радіонукліди ЮУ АЕС разом з хімічним брудом, що приплив зі всієї України, змулені разом з Чорнобильськими радіонуклідами гідроагрегатами Ташлицької ГАЕС, без перешкод потрапляють на наші поля та у наші організми. Наприклад, від радіоактивного трітію , який цілодобово скидає у Буг ЮУ АЕС, не здатен очистити воду навіть самий дорогий фільтр. Тому весь трітій, який у великій кількості продукується у ядерних енергоблоках, виходить за межі атомної станції. І більша його частина попадає до технічної водойми-охолоджувача. А звідти - у П.Буг.

«Весь образовавшийся в 1-м контуре тритий будет сброшен за пределы станции> (Л3). Количество сбрасываемого трития в окружающую среду не поддаётся контролю...оказавшись в грунтовых водах, прудах-охладителях, по биологическим цепочкам поступает в организм детей и взрослых людей. Он опасен тем, что как водород, может оказаться также в клетках генных структур, однако, претерпев радиоактивный распад, превращается в гелий, разрушая клетку гена. Это воздействие на людей, даже не работающих на АЭС, представляет собой варварский опыт, скрытно и постоянно проводимый над нами без нашего согласия (нарушение положений п. 2 Ст. 21 и п. 3 Ст.41 КонституцииРФ).»

https://news.pn/ru/public/129404

Коли запустили перший гідроагрегат ТГАЕС, то радіоактивний «верблюд» поплив по Бугу і проліз через водопровідні крани у квартиру до кожного мешканця Вознесенська та нижнього Побужжя Рівень радіоактивного забруднення збільшився на порядок, але він був «незначним» з точки зору аесівців та санітарних служб. А з точки зору наведеної статистики - цілком достатнім.

Так було при роботі всього одного гідроагрегату Ташл. ГАЕС на ізольованій від Ташл. водосховища верхній водоймі ГАЕС і при рівні Олександрівського водосховища 16 м.

Зараз аесівці збираються підняти рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. У якості нижньої водойми ГАЕС будуть використовувати Олександрівське водосховище 20,7 м, а верхньої - частину своєї технічної водойми-охолоджувача. При цьому вони запевняють, що їм зовсім не потрібні 20,7 м. А роблять це вони «безвозмездно» для того, щоб «бабуля у Н.Одесі не сиділа без води». http://svidok.info/ru/news/3207

Підвищення рівня до 20,7 приведе до збільшення забору води ЮУ АЕС на 26,5 млн. куб.м води за рік з Бугу та відповідного збільшення теплового, хімічного та радіаційного забруднення річки з боку ЮУ АЕС, та відповідного погіршення нашої питної і зрошувальної води. Розміри радіоактивного «верблюда» суттєво збільшаться.

Зараз, коли Україну заполонили аферисти та шахраї, навіть школярі знають, що якщо хтось пропонує щось безкоштовно - будь обережним. Ти маєш справу з шахраєм.

Замість застосування сучасних технологій, які дозволяють обходитися без ГАЕС, використовувати більш ефективні теплоносії , не відбирати постійно воду з річки та не скидати в неї свої токсичні відходи, аесівці нахабно і цинічно, порушуючи Закони України та її міжнародні угоди, у шахрайський спосіб продовжують вирішувати свої технічні проблеми за рахунок знищення річки П.Буг та населення нижнього Побужжя.

Вони втілюють у життя проект середини останнього століття минулого тисячоліття.

Ще у 1989 році екологічна експертиза, що проведена кращими вченими провідних інститутів Академії наук СРСР, довела економічну недоцільність та екологічну злочинність проекту.

Були прийняті відповідні рішення на рівні уряду СРСР, УРСР, області.

Було заборонено будівництво 4го та наступних блоків, прийнято рішення про припинення та перепрофілювання вже побудованих споруд Ташл.ГАЕС, заборонена прямоточна система охолодження, рівень Олександрівського водосховища дозволено залишити на ГОЄЛРОвськом у рівні 8 м, пуск Олександрівської ГЕС дозволено при умові рибопрохідного каналу...

«Ты их в дверь, они - в окно!». Замість того, щоб залишити Буг у спокої та перейти на сучасні технології, аесівці у шахрайський спосіб 30 років прокрадалися до забороненого проектного варіанту. Спочатку «измыслили усечённый вариант» Ташл. ГАЕС - будувати споруди ГАЕС у відповідності з проектом, але замаскувати проектне будівництво верхньою та нижньою водоймою ГАЕС. Замість Ташликського водосховища та Олександрівського водосховища використовувати підводний та відводний канали - невеличкі калюжі над ГАЕС та під нею. І не 10 гідроагрегатів, а три. Це був абсурдний та маразматичний варіант, тому, що користі від такої іграшкової ГАЕС не було ніякої. Витрати та ризики були як слон, а зиск- як муха. Але й з точки зору екології шкоди від цього варіанту не було ніякої. А цього й домагалися шахраї. Отримавши дозвіл на іграшковий варіант, вони вперто лізли до проектного. Якось непомітно зник відводний канал і нижньою водоймою ГАЕС стало Олександрівське водосховище. І рівень його заповнення також потихеньку став рости : 8,10,14,16,16,9 ...до проектних 20,7.

Заважала річка Бакшала піднімати рівень Олександрівського водосховища. Тому аесівці самовільно затопили ботанічну пам’ятку природи « Гирло річки Бкшала». Вони відсікли р.Бакшала від Олександрівського водосховища дамбою, створивши Бакшалинське водосховище.

Але ж верхню водойму перетворити з іграшкової на проектну без використання Ташлицького водосховища не можливо. Тому й «измыслили» розчлінити проект 1976 року на буцімто незалежні одна від одної і не дуже шкідливі для природи окремі проекти : Проект реконструкції технічного водозабезпечення ЮУ АЕС, проект підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м», Будівництво 4 блоку ЮУ АЕС, Будівництво 6 гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС, ...

Ніхто й не питав нас про згоду на будівництво нових блоків АЕС та 6 гідроагрегатів ГАЕС. Не питали й про проект реконструкції технічного водозабезпечення ЮУ АЕС. Бо чудово розуміли, що тоді б мешканці зони спостереження дізналися б про ту свиню, яку їм підготували аесівці - використання частини технічної водойми-охолоджувача АЕС в якості верхньої водойми Ташл. ГАЕС. Ааесівці сором’язливо замовчують, що після заповнення Олександрівського водосховища до рівня 20,7 м почнуть працювати 6 гідроагрегатів ТГАЕС на частині технічної водойми-охолоджувачі АЕС (Ташлицьке водосховище), відокремленої по лінії автомобільного мосту. При цьому у Олександрівське водосховище аесівці планують скинути близько 10 млн. куб. м технічної отруєної рідини зі свого технічного ставка-охолоджувача атомної станції. Але, як завжди, і цього разу вони не кажуть всієї правди. Разово скинувши на наші поля і городи (разом зі зрошувальною водою). та в наші організми (разом з питною водою) задекларовані 10 млн куб.м технічної рідини зі свого технічного ставка- охолоджувача, вони будуть щоденно перемішувати десятки мільйонів кубомерів води Олександрівського водосховища з тією технічною рідиною, що залишиться у відокремленій частині Ташлицького водосховища. Це будуть робити 6 гідроагрегатів Ташлицько ГАЕС, які через шість 8м тунелів будуть вранці скидати десятки мільйони кубометрів води зі 100м висоти у Олександрівське водосховище, а вночі - піднімати на 100м вверх. І цей гігантський монстр-міксер буде ретельно перемішувати мули, які накопичилися у технічній водоймі-охолоджувачі та у Олександрівському водосховищу більше, ніж за 30 років роботи ЮУ АЕС. І ця каламутна технічна рідина потече у наші водогони та на наші поля і огороди.

Річка – це не тільки вода. Це – великий дім для тих, хто мешкає у річці. Як вони почувають себе у м’ясорубці гідроагрегатів Ташл.ГАЕС?! Якби вони могли кричати від жаху та болю, то аесівці напевно б оглохли. Хоча вони й так і сліпі і глухі до Природи.

У світі вже є приклади, коли річці призначають юридичний статус, який охороняє її як живу істоту. Вбити річку - це тяжчий злочин, ніж убити окрему людину.

Біда ніколи не приходить одна. Підвищення до 20,7 м - це ще:

1. Будівництво нових блоків ЮУ АЕС, чого вже не приховують аесівці.

2. Понадпроектна експлуатація трьох старих блоків АЕС. Два вже продовжили. Готують третій.

3 Експлуатація на повну і навіть понадпроектну потужність усіх блоків в той час, коли раніше вони могли влітку виробляти тільки 1,6 мільйонів КВт/годин при встановленій потужності -3 млн.КВт/годин.

Пункти 1,2,3 для нас - додатковий відбір води з нашого Бугу та додаткове його забруднення. Тобто, додаткове скорочення населення нижнього Побужжя.

4. Підняття рівня до 20, 7 - це спорудження Домоклового меча у нас над головою. Дамба будувалася вже давно. За 30 років її суттєво розхитали багатотоннажні вантажівки з гранітних кар’єрів. Скелю, на якій стоїть дамба, руйнували, поглиблюючи дно ріки нібито для того, щоб покращити роботу ГЕС. Не так далеко йде війна. Для сучасних терористів нема проблеми зруйнувати дамбу, якщо вона сама цього не зробить при рівні 20,7 м. Навіть при природних повінях частина Вознесенська перетворюється у Венецію. А якщо по руслу П.Бугу покотиться 20,7 метрова цунамі, то такий потоп дуже швидко докотиться і до Миколаїва. Тоді Іван перекреститься - але буде вже пізно.

5 Досвід Чорнобиля показав, що сталось з р.Припять. Досвід Фукусіми показав, скільки радіаційної води було скинуто і досі скидається у море. А куди потече мертва вода після тяжкої аварії на ЮУ АЕС? Вірно, у наші водогони та на наші поля. І усе нижнє Побужжя НАЗАВЖДИ перетвориться у безлюдну пустелю. І хто компенсує населенню втрати майна та здоров’я? Куди бігти?

6. А аесівці аж біжать до нової ядерної катастрофи, яку Україна просто не витримає.

Чорнобильська катастрофа сталася внаслідок експерименту, а наразі на ЮУ АЕС одночасно проводять цілу низку експериментів Неначе для гарантованого отримання негативного результату - чергової глобальної техногенної ядерної катастрофи, https://news.pn/ru/public/177586 І тоді нижнє Побужжя стане мертвою зоною, а його мешканці поповнять ряди біженців з Криму та Донбасу.

7. І миколаївцям горе. Вони зараз споживають воду з Дніпра після 6 блоків Запоріжської АЕС. Там теж хімічуть з продовженням, підвищенням та регулюванням потужності, відпрацьованним ядерним паливом,.... Та й АТО від ЗАЕС зовсім не далеко.

Якщо звідти попливе ядерний верблюд, тоді керівництво області згадає про резервні свердловини у Н.Одесі та Н.Григорівці. на П.Бузі. А там вже теж воду не можна буде пити.

20,7 – це надруга над національною святинею українського народу.

Протиправне підняття рівня Олександрівського водосховища до 14,7 м у 2006 році призвело до затоплення 27,2 га землі національного природного парку Бузький Гард. . Багато років судиться громадськість з атомною станцією. Верховний суд України визнав протиправним захват земель заповідного фонду. Але примусити аесівців понизити рівень водосховища не вдається. Більше того, підвищення до 20,7м додатково затопить ще 26,44 га земель природно-заповідного фонду - серце НПП - Гардовий острів. І тут шахраї-наперсточники за допомогою проплачених псевдовчених в своїх документах підмінюють місцями острови на П.Бузі. Той, який затоплюють, на той, який не затоплюють.

«У поданій для ознайомлення ОВНС, а саме в розділі «2.11. Історичні ландшафти. Археологічні пам’ятки» та ін.(ОВНС, с. 47—48, 128, 182) знову вказано неправдиву інформацію, що стосується місцезнаходження історичного Ґардового острова, похідної церкви Покрови Пресвятої Богородиці, Паланки, Малого острова. Ці дані ґрунтуються на сфальсифікованих результатах незаконних архітектурно-археологічних досліджень». http://www.ngorod.net.ua/books/zaporozkij-%d2%91ard-pravda-j-vigadki

Може зникнути Бузький Гард, заради якого НПП й було створено. Кожен день Україна починає і закінчує словами « ... і покажем, що ми, браття, козацького роду!». А аесівці безкарно й нахабно знищують національну пам’ять – затоплюють місця, пов’язані з останнім прихистком запорожських казаків. Дніпровські пороги затопили. А зараз нащадків козацького роду у шахрайський спосіб примушують голосувати за знищення останніх порогів - обергегів національної пам’яті про За- порожців..

Окрім цінності як об'єкт заповідного фонду Бузький град має також великий інтерес як об'єкт історичної спадщини, оскільки саме в цьому місці був центр Бугогардівської паланки війська Запорізького часів Нової Січі (1734–1775 рр.). Урочище Гард, Гардовий острів, Паланкова балка, інші урочища є чи не останніми історичними ландшафтами, пов'язаними з історією Запорозької Січі. Під час будівництва гідроспоруд Ташлицької ГАЕС у 1980 рр. були повністю зруйновані запорізький цвинтар і табір у Паланковій балці, наполовину засипано Клепаний (Гардовий) острів. У разі продовження будівництва Ташлицької ГАЕС та заповнення Олександрівського водосховища до проектної відмітки більшість із описаних пам'яток будуть затоплені.

20,7 і риба. : Аесівцям дозволили заповнювати Олексндрівське водосховище тільки до 8 м , на яких працювала Олександрівська ГЕС.з 1924 року. І то за наявності рибопрохідного каналу.. Але АЕС вже працює більше 30 років, рівень Ол. в-ща протиправно підвищили до 16,0 м, а рибоходу досі нема. Не передбачається його будівництво і проектом 20,7. Замість цінної промислової риби, вилов якої казаками Бугського Гарду й дав назву НПП, планується запустити річних коров та свиней ( білого амуру та товстолобика). І то , лише на словах. Минуло вже більше 30 років роботи ЮУ АЕС, а обіцянка так і залишилася обіцянкою. «Обіцянка- цяценька - дурневі радість»

Ще одна велика біда загрожує рибі та всьому живому у р. П.Буг. від 20,7. Аесівці, стверджуючи, що після заповнення Олександрівського водосховища до 20,7 м життя флори та фауни навіть покращиться, приховують радіоактивну таємницю. Справа у тому, що після пуску 6 гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС технічну рідину частини технічного ставка-охолоджувача АЕС буде скинуто та перемішано з водою Олександрівського водосховища. І далі до цієї суміші під видом «продувки» будуть кожної секунди добавляти 2кубометри технічної рідини з тієї частини ставка-охоложувача, яка буде продовжувати охолоджувати енергоблоки ЮУ АЕС.

Після пуску ЮУ АЕС на ставку- охолоджувачі побудували байдаркову станцію, ловили рибу, почали розводити у садках канадського сомика. Зараз байдаркову станцію закрили, вилов риби заборонено та контролюється охороною АЕС, перестали розводити рибу у садках. Причина одна - радіаційне та хімічне забруднення води Ташлицького водосховища.

Така ж біда очікує і Олександрівське водосховище, а з ним - і всю річку П.Буг нижче нього. Вже зараз на базарах ( і не тільки Миколаївської області) можна купити радіоактивну рибу з Ташлика. А після 20,7 - така вірогідність суттєво зросте, а кількість населення України відповідно зменшиться. Тому, що технічною водоймою ЮУ АЕС стане Олександрівське водосховище.

20,7 і Національний .природний парк «Бузький Гард».

Підвищення рівня Олексанрівського водосховища приведе до затоплення національної святині українського народу часів козацької доби, серця НПП - острова Гардовий, який і дав назву національному природному парку «Бузький Гард».

У 2008 році територія, на якій розташований парк, була визнана одним із 7 природних див України. Місцевість, де розташований парк, відома як Гранітно-степове Побужжя. Ще наприкінці 20-х років ХХ сторіччя відомий географ Г.І. Танфільєв поставив питання про заповідання каньйону річки Південний Буг, дійшовши висновку, що багатство краю повинно навіки залишитись в недоторканному стані. Процес створення заповідного об’єкту національного рівня в долині Південного Бугу тривав понад 20 років і починався як альтернатива затопленню цих земель водосховищами Південноукраїнського енергокомплексу. У 1994 році було створено регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”, На основі ландшафтного парку у 2009 році і був створений НПП “Бузький Гард»

Замість ЮУ ЕК, який попрацює кілька десятиліть, а потім буде постійно вимагати електроенергії та коштів на утримання залишків атомної станції у відносно безпечному стані, на цьому унікальному місці можна зробити українську Швейцарію. Прибуток від зони рекрекації сьгодні, завтра і завжди з лихвою б перевищив доходи від АЕС, яка НІКОЛИ не окупиться. Але встигне суттєво, якщо не назавжди, зруйнувати одне з семи природних українських див .

20,7 і археологія. «Бугский Гард - один из древнейших участков суши Евразии, который более 60 миллионов лет не погружался в море. Здесь сохранились не только представители древней флоры и фауны, но и следы пребывания людей, которые издревле селились на берегах Буга. Многие уникальне археологические памятники уже ущли под воду Александровского водохранилища, а многих ждёт такая же участь при заполнении Александровского водохранилища до НПУ 20,7м» . http://www.bible-for-you.org/Frame/frame_kr.htm

20,7 і підземні горизонти питної води. Відомо, що рівень та стан води підземних горизонтів залежить від кількості та якості річкової води. Підвищення рівня до 20,7 однозначно потягне за собою додаткове забруднення підземних горизонтів питної води.

20,7 і підтоплення прилеглих земель. Підвищення рівня до 20,7 потягне за собою додаткове підтоплення та заболочення земель в наслідок порушення природної дренажної системи та фільтрації води з водосховища. Вода з водосховища потрапить на прилеглу територію по тим же каналам, по яким вона стікала раніше до річки.

20,7 і Флора

Флора НПП «Бузький Гард» налічує більше ніж 1000 видів рослин. Інвентаризаційними дослідженнями на території парку виявлено 861 вид покритонасінних рослин, 2 види голонасінних, 10 видів папоротей, 4 види хвощів, 76 видів мохоподібних, 46 видів лишайників та 141 вид водоростей. 34 представники місцевої флори занесені до Червоної книги України, 6 — до Європейського червоного списку, 5 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 2 — до Бернської конвенції. Одинадцять рослинних угруповань занесені до «Зеленої книги» України. Серед раритетних видів представлені: смілка бузька (Silene hypanica), гвоздика бузька (Dianthus hypanicus), вишня Клокова (Cerasus klokovii), мерингія бузька (Moehringia hypanica), громовик гранітний (Onosma graniticola), рутвиця смердюча (Thalictrum foetidum), чистець вузьколистий (Stachys angustifolia), тюльпан бузький (Tulipa hypanica), ковила гранітна (Stipa graniticola) та багато інших.

20,7 і Фауна.

На сьогодні на території парку мешкає 22 види хребетних тварин, що занесені до Червоної книги України, 5 — до Європейського червоного списку, 5 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 176 — до Бернської конвенції. Серед переліку рідкісних видів — полоз лісовий (Elaphe Longissima), видра річкова (Lutra lutra), марена дніпровська (Barbus barbus borysthenicus), орел-карлик (Hieraaetus pennatus), підорлик малий (Aquila pomarina), ящірка зелена (Lacerta viridis) та багато інших. Чисельність безхребетних за оцінкою фахівців сягає понад 11000 видів. Серед них на території парку відмічено 23 види, що занесені до Червоної книги України, 10 — до Європейського червоного списку, 4 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 — до Бернської конвенції. Рідкісними є дозорець-імператор (Anax imperator), дибка степова (Saga pedo), красотіл пахучий (Calosoma sycophanta), поліксена (Zerynthia polyxena), джміль глинистий (Bombus argillaceus) тощо.

20,7 – це ще й солона вода Чорного моря, яка підніметься по Нібулонівскому каналу, не зустрічаючи спротиву води з Олександрівського водосховища. І ця солона вода знищить природне різноманіття прісноводної річки, перетворить наші чорноземи у солончаки і зробить питну воду не придатною для вживання.

20,7 - це й затоплення потужного природного гідробіодинамічного фільтру – порогів, які очищували воду від бруду, що скидають у річку зі всієї України.

20,7 це й знищення порогів - Мекки водних слаломістів.

20,7 – це й знищення Мекки скалолазів

Громадське обговорення. Закон забов’язує місцеву владу проводити процес громадського обговорення життєво важливих питань громади. Але влада, отримавши хабара від аесівців у вигляді можливості «освоювати» наші «гробові» (1% від вартості проданої ЮУАЕС електроенергії та 10% від вартості будівництва Ташлицької ГАЕС), дозволяє аесівцям втілювати в життя їх самі небезпечні проекти. Вони вже протиправно дозволили ЮУ АЕС підняти рівень Олександрівського водосховища до 16 м. А тепер не збираються заважати підвищенню рівня до 20,7 м. Не влада, а аесівці «для галочки» проводять громадське обговорення. Але проводять його як хочуть, коли хочуть, та де хочуть.

Заповнення Олександрівського водосховища і пов’язані з ним проекти (Проект реконструкції технічного водозабезпечення ЮУ АЕС, Будівництво 4 блоку ЮУ АЕС, Будівництво 6 гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС, ...) є життєво важливими не тільки для мешканців кількох прилеглих сіл, але й для всієї України. Тому доцільно проводити процес громадського обговорення на рівні держави, тобто - референдум. Але наші законотворці до цього часу не змогли прийняти відповідний Закон.. Тому процес громадського обговорення доцільно проводити у Києві, Миколаєві, населених пунктах 30-км зони спостереження ЮУ АЕС.

Але аесівці замість публічного обговорення 20,7 з широким освітленням у ЗМІ матеріалі як За, так і Проти, проведення відкритих дискусій на зборах громад с залученням провідних вчених та громадських організацій ... тихесенько (навіть без публікації у ЗМІ 30-км зони) проводять «слухання» там, де для них гарантовано «Одобрям-с»:

Графік проведення громадських слухань з розгляду питань підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м та обговорення матеріалів з оцінки впливів цієї діяльності на навколишнє середовище

Населений пункт

Дата

Час

Місце проведення

Місце та час збору для доставки на слухання*

1

с. Богданівка

18.04.2017

17.00

Богданівська ЗОШ

Доманівська РДА, 16.00

2

смт Олександрівка

21.04.2017

16.00

будинок культури смт Олександрівка

Вознесенський міський будинок культури, 15.30

3

с. Прибужжя

22.04.2017

14.00

будинок культури с. Прибужжя

Доманівська РДА, 13.00

4

смт Костянтинівка

28.04.2017

17.30

Костянтинівська ЗОШ

Арбузинська РДА, 16.30

5.

Южноукраїнськ

29.04.2017

11.00

ПК «Енергетик»

Миколаївська ОДА, 9.00

*ВП ЮУАЕС організує доставку учасників громадських слухань з місць збору та в зворотному напрямку власним транспортом. http://www.sunpp.mk.ua/uk/node/4809

У селі Богданівка атомники “обробляли” богданівців, починаючи від обіцянок включити село до об’єднаної територіальної громади міста, “золоті гори” по соціальній інфраструктурі, і навіть будівництво моста через річку http://vsesvit-news.info/news/12528.html

У смт Констянтинівка обіцяно приєднання до м.Южноукраїнська. За слухання у місті-супутнику атомної станції -Южноукраїнськ взагалі не треба нічого поясняти.

А схема проведення таких Не слухань відпрацьована, як ланцюгова реакція : аесівці щедро проплачують публікації «За» у місцевих ЗМІ, куди інформація «Проти» не може просочитися через гривневий та владний фільтри. Цього разу «измыслили» проводити слухання на Великодні свята. По-перше, ті, хто може виступити «Проти», не зможуть вивчати документи, так як готуються до Великодня та Проводів. І який спротив може бути на зборах селян у Великодні свята? Як і завжди, у робочий день у пізню годину до зали «зателефоновується» п’ята колона - залежні від влади бюджетники та держслужбовці.. Замість слухань представників громади, зала дуже довго і нудно напічкується аесівцями гіпнотичною установкою на «Одобрям-с». А коли від ядерної лапші вуха вже не витримують, у залі починнається ремствування ( Їсти хочу, треба корову доїти, діти прийшли зі школи...), по одному люди починають непомітно покидати залу. Тоді виступи аесівців припиняються і надається можливість задавати питання. Пару присутніх по папірцю читають питання, а аесівці довго і нудно відповідають на свої заготовки.. Тільки - но до мікрофону проривається «зелений», як на нього накидаються і з трибуни ( ви не з нашого села, не виступайте не по темі, задавайте питання...), і с зали ( куди ти лізеш, вже треба йти додому!...).Переходять до голосування. Місцевий Голова питає: «Хто проти?», дивлячись на своїх підлеглих зверху. « Рішення прийняте».

Бути нам, чи не бути? Державні природоохоронні та санітарні служби зруйновано, щоб не заважали олігархам та міжнародним компаніям грабувати народ та руйнувати довкілля. Вся відповідальність за збереження навколишнього середовища придатним для життя людини лежить тільки на самих територіальних громадах.. Дозволимо аесівцям і цього разу вирішувати свої технічні проблеми за рахунок самої можливості нашого існування, чи примусимо владу відродити річку Південний Буг – це і буде наша відповідь на питання:

Що ми можемо зробити? Щоб вижити, ми зобов’язані самі вирішувати усі наші проблеми. Це і є задеклароване урядом наше місцеве самоврядування. Тільки тоді, коли кожен громадянин почне приймати проблеми громади як свої особисті, тоді ми зможемо зажити заможно та комфортно.

Більш розумним є спроба запобігти злочину ще до того, як аесівці підвищать рівень водосховища, ніж намагатися щось змінити після того, як почнуть проявлятися його негативні наслідки.

Аесівці розраховують на нашу пасивність. Якщо слухання пройдуть по відпрацьованому сценарію, то рівень водосховища підвищать «на прохання мешканців Миколаївської області».

Якщо на слуханнях у Богданівці (18.04.17, вівторок, в 17.00) , Олександрівкі (21.04.17, п’ятниця, в 16.00), Прибужжі (22.04.17, субота, в 14.00), Констянтиновкі (28.04.17, п’ятниця, в 17.30), Южноукраїнську (29.04.17, в суботу, в 11.00) в залі буде більше вільних людей, ніж п’ятої колони, тоді аесівська афера не пройде.

Але шахраї це передбачили. Вони призначили слухання в трьох селах на робочі дні та на пізній час. Попасти туди громадським транспортом проблематично, а виїхати після слухань - зовсім не реально.

Але для самих аесівців привезти кілька автобусів залежних робітників АЕС - не проблема ( так, наприклад, на слуханнях у Вознесенську біля ДК стояло три дуже великих автобуси ЮУ АЕС).

Нам залишається кілька вариантів:

1. Роздрукувати та розповсюдити у населених пунктах, в яких будуть проводитися слухання,. цю інформацію, або листівки. Щоб люди знали, за що вони руку піднімають.

2. Прийнти участь у слуханнях :

2.1 Прийти на слухання у своєму районі. Привести з собою команду. Виступити та проголосувати Проти 20,7

2.2 Приїхати на слухання транспортом АЕС (як вони це афішують). Але цей варіант шахраї теж передбачили. Вони сказали «під комору, не сказали під котору» - ми можемо прийти до РДА,ОДА, ДК, а нам скажуть - вільних м ісць нема. А як можна записатися заздалегідь - аесівці не повідомляють. Але прийти треба з камерами та диктофонами. Це знадобиться для суду.

2.3 Формувати мобільні групи та їхати на слухання своїм транспортом.

3. Писати листи до влади своїх населених пунктів та облради з вимогою провести громадське обговорення 20,7 у своїх населених пунктах і у Миколаєві.

Згідно з діючим законодавством зацікавленою стороною, де можна організовувати громадське обговорення, може бути люба громада, на життя якої може вплинути реалізація проекту. А не тількі ті населені пункти, які безпосередньо контактують з Олександрівським водосховищем.

4. Писати листи Генеральному прокурору про порушення ст.82 . Водного Кодексу України

5. Подавати позови до суду з вимогою до ЮУ АЕС припинити процес реалізації проекту 20,7 у зв’язку з невідповідністю проекту ст.82 Водного Кодексу України та низці інших Законів України.

Річка жива допоки вона тече. Ми усі повинні приєднатися до всесвітнього руху проти руслових водосховищ. Аесівці повинні знати, що їх проекти мають шанси на нашу підтримку тільки у тому випадку, якщо вони передбачають замкнуту систему охолодження енергоблоків та демонтаж руслових водосховищ. Ніякі ГАЕС у сучасному світі не мають права на існування.

Тільки після того, як останнє дерево буде зрубано,
Тільки після того, як остання річка буде отруєна,
Тільки після того, як остання риба буде спіймана,
Тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти
.
Вождь Айова Біла Хмара, середина ХІХ століття

Більше інформації та посилання на джерела дивись на сайті возфор (Вознесенск зелёный - Южный Буг, Питьевая вода) та на блозі Сергея Колесникова в Преступности Нет

Сергій Колєсніков - голова ВЕА «Зелений світ». 15.04.17 року kolesnikov.s.t@gmail.com

Пишіть та єднймося, хто не втратив інстинкту самозбереження. Борімося і поборемо!